Секрет успіху. Притча українською мовою.

августа 16, 2017 |  
Рубрика: Українською

Сер, в чому секрет вашого успіху? — запитав один журналіст успішного підприємця. – Я розумію, що це довга розмова, але якщо коротко?

— Можна й коротко…  Я можу сказати вам на це лише два слова.

— Лише два слова? І які?

— Вірні рішення.

— А як же ви приймаєте вірні рішення?

— Ну, тут вистачить й одного слова, – посміхнувся підприємець.

— Невже? І що то за слово?

— Досвід!

— А… як же ви отримуєте той самий досвід?

І вже щиро усміхаючись, чоловік відповів:

— Усього два слова.

— Які?

— Невірні рішення

Насіння. Притча українською мовою.

августа 14, 2017 |  
Рубрика: Українською

Одного разу жінці приснився сон, що вона потрапила в магазин з безліччю дивовижних речей.

– Доброго дня. Який чудовий магазин! – вигукнула вона з радістю.

– І вам, доброго дня, пані, – відповів продавець.

– А що у вас можна купити?- запитала жінка.

– У мене можна купити все,- прозвучала відповідь.

– В такому разі дай мені, будь ласка, здоров’я, щастя, любові, успіхів і багато грошей.

Продавець доброзичливо посміхнувся і пішов у підсобне приміщення за замовленим товаром. Через деякий час він повернувся з маленькою паперовою коробочкою.

– І це все?!- вигукнула здивована і розчарована жінка.

– Так, це все,- відповів чоловік. І додав:

– Хіба ви не знали, що в моєму магазині продаються тільки насіння?

Ціна сукні. Притча українською мовою.

августа 10, 2017 |  
Рубрика: Українською

Одна дівчина вирішила замовити сукню у відомого кравця, бо шив він красиво і завжди на совість. Правда, вона вважала, що сукні його занадто дорогі. А тому, прийшовши в майстерню, насамперед вирішила домовитися про ціну.

– Ви дуже багато берете за свої сукні, – заявила вона.

– Хіба? Я зовсім так не вважаю, – заперечив кравець.

– Ще й як дорого! Самі посудіть – на пошиття сукні для мене буде потрібно не більше двох метрів тканини. Так?

– Так, – погодився той.

– Ну от, якщо до вартості матеріалу додати вартість ниток, голок і навіть ножиці, якими ця сукня буде розкриємо, все одно вийде як мінімум вдвічі дешевше. Так що і платити я вам повинна, відповідно, вдвічі менше.

Кравець помовчав якусь хвилину, а потім відповів:

– Ну що ж, юна леді, ви мене майже переконали. Настільки, що я навіть згоден взяти з вас половину початкової вартості. Якщо ви наполягаєте, звичайно.

– Звичайно, наполягаю! – зраділа дівчина.

– Домовились. Зараз я зніму необхідні мірки, і через тиждень посильний доставить вам замовлення прямо додому.

Весь тиждень дівчина хвалилася подругам, як дешево вона отримає сукні від відомого кравця. Ті не вірили і захотіли переконатися особисто, що їх не обманюють. У призначений час всі зібралися у неї вдома. Прийшов і посильний з коробкою. Дівчина урочисто зняла кришку і витягла звідти … два метри тканини, пару котушок ниток, голки та ножиці.

У гніві вона кинулася до кравця.

– Як ви посміли мене обдурити?! – Скрикнула вона, ледь переступивши поріг.

– Ніякого обману не було, – похитав головою кравець, – я склав в коробку все те, що було перераховано вами. Якщо ж там все ж таки чогось не вистачає, то, можливо, це тому, що ви забули це сплатити.

Притча. Звичка страждати.

августа 9, 2017 |  
Рубрика: Українською

Притча. Звичка страждати.


Один молодий чоловік довго і безуспішно залицявся до дівчини. Він довго не міг зізнатися їй у своїх почуттях і зробити пропозицію,тому що боявся її відмови. Зрештою, дівчина, розуміючи йогобажання, сама призначила йому побачення.
І ось вони сидять удвох. Не знаючи, що казати, він дістав пачку любовних листів, які писав їй довгий час, але боявся відправити, і почав їх читати. У цих листах він розповідав про свою любов і про те, як він страждає від того, що не з нею, якбоїться її відмови.

Так тривало довго, поки у дівчини вистачало терпіння, але в кінці-кінців вона перервала його:


- Послухай, я ж уже поруч з тобою, а ти все ще не можешвідмовитися від своєї звички страждати!

Притча українською мовою. Як знищити ворогів?

августа 7, 2017 |  
Рубрика: Українською

Історична притча

Притча українською мовою

 

Виступаючи з промовою в розпал Громадянської війни, Авраам Лінкольн говорив про жителів півдня, як про ближніх, про людських істот, які помиляються. Літня пані засудила його:

– Як ви можете таке говорити? Адже вони – наші непримиренні вороги, яких треба знищувати!

– Подумайте, мадам, – відповів Лінкольн, – хіба я не знищую своїх ворогів, коли роблю їх своїми друзями?

:)

Муха і бджола. Притча українською мовою.

августа 4, 2017 |  
Рубрика: Українською

Комментарии выключены

Запитав якось комар муху:

– А чи є десь поблизу квіти?

– Хм. Про квіти нічого тобі сказати не можу, – відповіла йому муха. – Але тут недалечко, є стільки консервних банок, навозу, а нечистот в навколишніх канавах – видимо не видимо!

І муха почала розповідати комару всі сусідні смітники, які йому неодмінно потрібно буде відвідати.

Полетів комар у вказаному напрямку і зустрів бджолу.

– Чи не бачила ти поблизу якихось смітників? – запитав він у неї.

– Смітники? Нечистоти? Ні! Ніде не бачила, – здивувалася бджола. – Зато тут усюди просто безліч ароматних квітів.

Великі шахи і життя. Притча українською мовою

августа 3, 2017 |  
Рубрика: Українською

Комментарии выключены

Два досвідчених і дуже майстерних шахових гравця сіли за дошку з чорно-білими клітинами і розставили на ній   свої війська.
Кожне військо очолював король, у якому  обов’язково знаходився ферзь.
Білі і чорні  війська мали свої фортеці з баштами.
В бойових рядах перебували кіннота, слони  і солдати.
Почалася битва. На дошці відбувалися зіткнення і підступні обходи. Хитрі задуми виявлялися вдалими чи невдалими, і обидва короля знову і знову вели в бій свої війська.
І ця битва нітрохи не відрізнялася від боїв, що вели земні королі. У цих боях теж були зіткнення і обходи, засідки і спроби клином розділити ворожі війська.
І всі учасники цих битв покинули наш тлінний світ. Все пропало невідомо куди і думки, і справи мудрих стратегів, і подвиги хоробрих воїнів.
Коли закінчуються шахові бої, всі фігури одним махом скидаються в мішок, де пішаки лежать упереміж з королями.
У житті відбувається теж саме.

Великі шахи і життя

Великі шахи і життя

Йти чи зачекати? Притча українською мовою.

июля 30, 2017 |  
Рубрика: Українською

Комментарии выключены

Одного разу учень запитав майстра.

– Скажи, учитель, як не помилитися, як наперед відрізнити істинні знання від помилкових?

– Коли ти йдеш по пустелі і бачиш попереду чудовий оазис, що ти робиш, щоб дізнатися, чи не міраж це перед тобою?

Подумавши учень відповів:

– Є лише два способи підтвердити це: або йти до цього оазису, або зачекати, чи не розвіється бува примара.

– А якщо це все ж таки міраж, хіба не ровіється він і в тому і в іншому випадку?

– Ну звісно розвється!!!

– Тоді є потреба до нього йти?

– Ні.

– А якщо це справжній оазис, зникне він, якщо йти до нього або сидіти на місці?

– Ні, не зникне… Виходить, завжди ліпше просто зачекати! – вигукнув радісно учень.

– Або все ж таки піти…? – запитав майстер.

Притча українською мовою. Нічого такого, що було б неправдою

июля 30, 2017 |  
Рубрика: Українською

Комментарии выключены

Притча українською мовою. Нічого такого, що було б неправдою


Одного разу сліпий чоловік сидів на сходинках однієї будівлі з капелюхом біля його ніг і табличкою з написом: «Я сліпий, будь ласка, допоможіть».

Одна людина проходив повз і зупинився. Він побачив інваліда, у якого було всього лише кілька монет у його капелюсі. Він кинувйому пару монет і без його дозволу написав нові слова натабличці. Він залишив її сліпій людині і пішов.

До кінця дня він повернувся і побачив, що капелюх сповненамонет. Сліпий упізнав його по кроках і запитав, чи не він був тойчоловік, що переписав табличку. Сліпий також хотів довідатися,що саме він написав. Той відповів:

- Нічого такого, що було б неправдою. Я просто написав її трохипо-іншому.

Він посміхнувся і пішов.

Нова напис на табличці була така: «Зараз весна, але я не можу її побачити».

Притча. Скільки людині потрібно друзів?

июля 29, 2017 |  
Рубрика: Українською

Комментарии выключены

Притча. Скільки людині потрібно друзів?

Притча від Бориса Крумера

Учень прийшов до Вчителя і запитав його:

- Майстер, скільки друзів повинно бути у людини – один чи багато?

- Все дуже просто, – відповів Учитель, – зірви мені он то червоне яблуко з самої верхньої гілки.

Учень задер голову і відповів:

- Але воно дуже високо висить, Учитель! Мені не дістати.

- Поклич друга, нехай він допоможе тобі, – відповів Майстер.

Учень покликав іншого учня і став йому на плечі.

- Мені все одно не дістати, Учитель, – сказав засмучений учень.

- У тебе більше немає друзів? – Посміхнувся Учитель.

Учень покликав ще приятелів, які крекчучи стали підійматися один одному на плечі і спини, намагаючись побудувати живу піраміду. Але яблуко висіло занадто високо, піраміда розсипалася, і учень так і не зміг зірвати жадане яблуко.

Тоді вчитель покликав його до себе:

- Ну, ти зрозумів, скільки людині потрібно друзів?

- Зрозумів, учитель, – сказав учень, потираючи забитий бік, – багато – щоб усі разом ми змогли б вирішити будь-яку проблему.

- Так, – відповів Майстер, засмучено похитуючи головою, – дійсно потрібно багато друзів. Щоб серед усього цього збіговиська гімнастів знайшовся хоча б один розумний чоловік, який здогадався б принести драбину!

Следующая страница »