Сборник лучших легенд и полезных притч
У цьому збірнику ви знайдете кращі притчі для для різних виступів, для будь-якого віку. Сайт Кращі легенди і притчі.
Ці притчі ми використовуємо при навчанні ораторському мистецтву.
Скористайтеся пошуком для пошуку потрібної притчі. Введіть в “Пошук” будь-яке слово українською мовою.
Залишайте відгуки під притчами.
З повагою, Болсунов Олег.
Йшов мисливець по лісу і зустрів дроворуба. Зігнувшись, він довго і наполегливо пиляв повалене дерево. З лиця його піт лився, все його тіло було сильно напружене.
Мисливець підійшов ближче, щоб подивитися, чому робота рухається так повільно і з такою колосальною працею.
Три мудреця сиділи в тіні великого дерева і насолоджувалися бесідою. Вони
сперечалися про те, що важливіше для людини – минуле, сьогодення або
майбутнє. Один з них сказав:
– Моє минуле робить мене тим, хто я є. Я вмію те, чому я навчився в минулому. Мені подобаються люди, з якими мені раніше було добре, або схожі на них.
– З цим неможливо погодитися, – сказав інший, – людину робить її майбутнє. Не важливо, що я знаю і що вмію зараз, – я буду вчитися тому, що потрібно мені в майбутньому. Мої дії зараз залежать не від того, яким я був, а від того, яким я збираюся стати. Мені подобаються люди, несхожі на тих, кого я знав раніше.
– Ви зовсім випустили з уваги, – втрутився третій, – що минуле і майбутнє існують тільки в наших думках. Минулого вже немає. Майбутнього ще немає, і незалежно від того, згадуєте ви про минуле або мрієте про майбутнє, дієте ви тільки в сьогоденні.
І довго ще сперечалися мудреці, насолоджуючись неспішною бесідою.
В одному місті, в парку Відпочинку з’явився новий атракціон – “Чарівне Колесо Щастя”. Черга на атракціон вибудовувалася з самого ранку і не зникала до самого вечора. Люди стояли збуджені, нервово тупцювалися на місці, намагаючись дізнатися, що ж там буде. Але ніхто не знав. У черзі не було людей, що прокотилися на колесі.
“О, напевно, щастя таке велике, що його вистачає надовго, якщо люди більше не приходять сюди”, – думали очікуючі. А черга просувалася надзвичайно повільно.
Квитки на атракціон продавав старий. Він був серйозним і мовчазним. На питання:
– Ну, як там, на Колесі Щастя?
Завжди відповідав:
– Кожному – своє.
І цим ще більше розпалював цікавість і бажання скоріше потрапити на атракціон.
А старий, досвідчений роками, побілений сивинами, відривав квиточки і думав: “Дивні люди. Стоять у черзі за щастям, не здогадуючись, що воно може чекати на них за рогом. А що Колесо? Колесо воно і є колесо. За підйомом обов’язково буде спуск. Побував нагорі блаженства страшно опускатися вниз. Адже ніхто не знає, що там його чекає “.
Ось тому в черзі немає тих, хто вже прокотився на Колесі Щастя. І ось тому мудрий старий сам ніколи не сяде на цей атракціон.
Два досвідчених і дуже майстерних шахових гравця сіли за дошку з чорно-білими клітинами і розставили на ній свої війська.
Кожне військо очолював король, у якому обов’язково знаходився ферзь.
Білі і чорні війська мали свої фортеці з баштами.
В бойових рядах перебували кіннота, слони і солдати.
Почалася битва…
Було це дуже й дуже давно. В одному чудовому українському селі молоді дівчата і жінки вирішили показати усі свої вміння та майстерність. Домовились, що у неділю всі прийдуть на сільську площу і кожна принесе найкращій витвір, створений її власними руками: вишитий рушник, кружево, полотно, скатертину, одяг.
В назначений день всі жінки й дівчата прийшли на площу. Принесли безліч прекрасних речей.
Перська притча
Вовк, лисиця та лев вирішили полювати спільно. Справи пішли у них добре – вони зловили козу, оленя і зайця.
– Діли здобич, – звернувся лев до вовка. – Тільки по справедливості.
– Добре, – погодився вовк. – Козу, я вважаю, треба віддати тобі, зайця – лисиці, а собі я візьму оленя.
Почувши це, лев розгнівався і розірвав вовка на шматки.
– Тепер поділи ти, – сказав він, звертаючись до лисиці. – Тільки по справедливості.
– Із задоволенням, – сказала лисиця. – Нехай коза буде тобі на сніданок, заєць – на обід, а олень – на вечерю.
– Ось це правильно, – сказав лев. – Хто навчив тебе так добре ділити?
– Вовк, що лежить біля тебе розтерзаний, о мій повелителю! – відповіла лисиця.
Василь Сухомлинський
У садку співав Соловей. Його пісня була дуже гарна. Він знав, що його пісню люблять люди. Того й дивився з погордою на квітучий сад, на синє небо й на маленьку дівчинку, що сиділа в саду й слухала його пісню.
А коло Соловейка літав великий рогатий Жук. Він літав і гудів.
Соловей припинив свою пісню та й каже:
— Перестань гудіти. Ти не даєш мені співати. Твоє гудіння нікому не потрібне. Та й краще, аби тебе, Жуче, зовсім не було.
Жук гідно відповів:
— Ні, Солов’ю, без мене, Жука, неможливий світ, як і без тебе, Солов’я.
— Ну й мудрець! — всміхнувся Соловей.— Виходить, що й ти потрібен людям? Ось запитаємо дівчинку, вона скаже, хто потрібен людям, а хто ні.
Полетіли Соловей і Жук до дівчинки та й питають:
— Скажи, дівчинко, кого треба залишити в світі — Солов’я чи Жука?
— Хай собі будуть і Соловей, і Жук,— відповіла дівчинка. Тоді подумала й додала: — Як же можна без Жука?
Було це дуже й дуже давно. В одному чудовому українському селі молоді дівчата і жінки вирішили показати усі свої вміння та майстерність. Домовились, що у неділю всі прийдуть на сільську площу і кожна принесе найкращій витвір, створений її власними руками: вишитий рушник, кружево, полотно, скатертину, одяг.
Одного разу до старої, але дуже шанованої людини прийшов юнак і попросив дозволу займатися у нього.
– Навіщо тобі це? – запитав старець.
– Хочу стати сильним і непереможним.
– Тоді стань ним! Будь добрий з усіма, ввічливий і уважний. Доброта і ввічливість подарують тобі повагу інших. Твій дух стане чистим і добрим, а значить, сильним. Уважність допоможе тобі помічати найтонші зміни. Ти отримаєш можливість знайти вірний шлях, щоб уникнути конфлікту, а значить, виграти поєдинок, не вступаючи до нього. Якщо ж ти навчишся запобігати конфліктам, то станеш непереможним.
– Чому?
– Тому що тобі ні з ким буде битися.
Юнак пішов. Минуло чимало часу, перш ніж хлопець знову прийшов до мудреця.
– Що тобі потрібно? – Запитав старий.
– Я прийшов поцікавитися вашим здоров’ям і дізнатися, чи не потребуєте ви допомоги…
Старий усміхнувся:
– Що ти там хотів? Стати сильним і непереможним?. Добре, я навчу тебе цьому!
Кращі легенди і притчі
Одного разу в будинок одного далеко не молодого чоловіка постукав бродячий торговець:
– Здрастуйте, я хочу запропонувати вам цю чудову енциклопедію! – Скоромовкою почав він, дістаючи важкий том. – У ній зібрані відомості про все в світі! Вона містить сотні тисяч статей, не має жодної знаменної події у світовій історії і жодної людини, яка залишила в історії слід, не згаданих у цьому чудовому виданні …
Коли він зупинився, щоб набрати повітря і продовжити завчений монолог, старий посміхнувся і сказав:
– Юнак, ти дуже добре говориш. Виразно і швидко. Ти встиг сказати мені дуже багато хороших слів про цю книгу за такий короткий час. Але ти не сказав й одного слова про мене.
Один молодий чоловік довго і безуспішно залицявся до дівчини. Він довго не міг зізнатися їй у своїх почуттях і зробити пропозицію,тому що боявся її відмови. Зрештою, дівчина, розуміючи його бажання, сама призначила йому побачення.
І ось вони сидять удвох. Не знаючи, що казати, він дістав пачку любовних листів, які писав їй довгий час, але боявся відправити, і почав їх читати. У цих листах він розповідав про свою любов і про те, як він страждає від того, що не з нею, якбоїться її відмови.
Так тривало довго, поки у дівчини вистачало терпіння, але в кінці-кінців вона перервала його:
– Послухай, я ж уже поруч з тобою, а ти все ще не можеш відмовитися від своєї звички страждати!
Один учень запитав свого учителя:
Учитель, що б ти сказав, якби дізнався про моє падіння?
Вставай!
А в інший раз?
Знову вставай!
І до коли це буде продовжуватися – все падати та підійматися?
Падай і підіймайся поки живий! Бо ті, хто упав і не піднявся – мертві.
Суфійська притча.
Чоловік, що летів на повітряній кулі, виявив, що загубився. Він спустився трохи нижче і помітив на землі жінку. Спустившись ще трохи нижче, він звернувся до неї:
– Вибачте, не могли б ви допомогти? Я домовився з другом зустрітися годину тому, але не знаю, де зараз знаходжуся.
– Ви знаходитесь на повітряній кулі у 30 футах від поверхні Землі, між 40 і 41 градусом північної широти і між 59 і 60 градусом західної довготи відповіла жінка.
– Ви, мабуть, програміст? – посміхнувся чоловік.
– Так, а як ви здогадалися?
– Ви мені дали абсолютно точну відповідь, але я зовсім не уявляю, що робити з цією інформацією, і я все ще не знаю де я. Відверто кажучи, ви мені зовсім нічим не допомогли.
– А ви, напевно, менеджер? – в свою чергу відповіла жінка.
– Так. А ви як здогадались?
– Ви не знаєте, де перебуваєте і куди прямуєте. Піднялися ви туди, завдяки повітрю. Ви дали обіцянку, яку не уявляєте, як виконувати, і очікуєте, що люди, які знаходяться нижче вас, вирішать ваші проблеми. І, нарешті, зараз ви в тому ж самому становищі, в якому перебували до зустрічі зі мною, але чомусь тепер у цьому виявилася винна я.
Менеджер запитує:
– Є у вас якийсь досвід роботи продавцем?
Молодий чоловік з готовністю відповідає:
– Звичайно! Там, звідки я приїхав, я працював продавцем!
Менеджеру явно сподобався молодий чоловік:
– Починайте прямо зараз працювати.
Перший робочий день був дуже напруженим, але молодий чоловік впорався.
Після закінчення роботи до нього підійшов менеджер і запитує:
– Ну, і скільки людей у вас сьогодні зробили покупки?
– Один.
– Один? У нас в торговому центрі продавці в середньому обслуговують від 20 до 30 покупок в день!Та-а-ак! І яку суму залишив у нашому центрі обслужений вами покупець?
-102 516 доларів 17 центів.
– Що-о-о? 102 000 516 доларів і 17 центів! Що ж ви йому продали?
– Спочатку я йому продав маленький рибальський гачок, потім середній і після вже найбільший. Потім я продав йому саму модну вудку. Коли йому упаковували ці покупки, я запитав, де він збирається рибалити? Він відповів, що в Фінській затоці. На це я йому сказав, що там без човна не обійтись.
Ми спустилися в відділ човнів і я йому порадив купити двомоторний дизельний човен. Йому він сподобався, але він засумнівався, що його спортивний автомобіль не зможе буксирувати такого човна. Ми пішли в автомобільний відділ, я і тут порадив йому джип Паджеро з причепом. Ось такі покупки зробив сьогодні мій перший клієнт.
Менеджер з квадратними очима стежив за розповіддю свого нового
продавця:
– Ви хочете сказати, що цей покупець прийшов купити рибальський
гачок, а в підсумку купив човен і джип з причепом?
– Ні. Він прийшов купити пачку тампонів для своєї дружини. А я йому сказав, що раз вже вихідні дні все одно полетіли в дупу, так вже краще податися на рибалку …
Притча від Пауло Коельо
Напередодні Різдва чоловік і дружина оцінювали рік, який наближався до кінця. За обідом у ресторані чоловік став скаржитися на те, що пішов не тим шляхом, по якому, на його думку, він повинен був піти. Дружина пильно дивилася на різдвяну ялинку, що прикрашала ресторан. Чоловік подумав, що вона більше не зацікавлена в розмові, і змінив тему:
– Ну не чудові чи лампочки на ялинці! – Сказав він.
– Так, ти правий, вони – чудові, – відповіла дружина.
– Але якщо ти подивишся пильніше, то побачиш, що серед цих лампочок є декілька, які перегоріли. І ось я думаю, марнувати мені свій час на не працюючі лампочки чи краще радіти величезній кількості вогників, які освітлюють ялинку?
Човняр перевозив мандрівника на інший берег.
Подорожній зауважив, що на веслах човни були написи. На одному веслі було написано: «Думай», а на другому: «Роби».
– Цікаві у тебе весла, – сказав мандрівник. – А навіщо?
Людина йшла берегом і раптом побачив хлопчика, який піднімав щось з піску і кидав у море. Чоловік підійшов ближче і побачив, що хлопчик піднімає з піску морські зірки. Вони оточували його з усіх сторін. Здавалося, на піску – мільйони морських зірок, берег був буквально усіяний ними на багато кілометрів.
– Навіщо ти кидаєш ці морські зірки у воду? – Запитав чоловік, підходячи ближче.
– Якщо вони залишаться на березі до завтрашнього ранку, коли почнеться відлив, то загинув-нут, – відповів хлопчик, не припиняючи свого заняття.
– Але це просто нерозумно! – Закричав чоловік. – Озирнись! Тут мільйони морських зірок, берег просто всіяний ними. Твої спроби нічого не змінять!
Хлопчик підняв наступну морську зірку, на мить задумався, кинув її в море і сказав:
– Ні, мої спроби змінять дуже багато … для цієї зірки.
Той, хто чекає можливості зробити відразу багато хорошого, ні-коли нічого не зробить. Життя складається з дрібниць. Дуже рідко з’являється можливість зробити відразу дуже багато чого.Істинна велич полягає в тому, щоб бути великим у дрібницях.
(Семюель Джонсон, 1709-1784, англійський письменник і мислитель)