Притча. Що саме головне?

Одного разу до Вчителя прийшов подорожній. Він сів за стіл навпроти Вчителя і мовчки дивився, як той читає книгу. Приблизно через годину гість сказав:


– О, Великий Учитель, я йшов багато місяців, щоб зустрітися зтобою тут і поставити одне лише питання: «Що найголовніше, що варто в собі розвивати в першу чергу?»


– Мізки, – відповів Учитель.


– Великий Учитель, чому «мізки»? Що ти маєш на увазі? -Здивувався гість.


– По-перше, не називай мене великим, – сказав Учитель. – А по-друге, якщо б ти думав мізками, а не ногами, не йшов би стільки тижнів. Ти написав би листа.

Секрет успіху

Сер, в чому секрет вашого успіху? — запитав один журналіст успішного підприємця. – Я розумію, що це довга розмова, але якщо коротко?

— Можна й коротко…  Я можу сказати вам на це лише два слова.

— Лише два слова? І які?

— Вірні рішення.

— А як же ви приймаєте вірні рішення?

— Ну, тут вистачить й одного слова, – посміхнувся підприємець.

— Невже? І що то за слово?

— Досвід!

— А… як же ви отримуєте той самий досвід?

І вже щиро усміхаючись, чоловік відповів:

— Усього два слова.

— Які?

— Невірні рішення

Плата за роботу

Працівник зайшов до господаря і каже:

– Хазяїн! Чому ти мені платиш всього п’ятдесят копійок, а Івану завжди п’ять рублів?

Господар подивився у вікно і каже:

– Бачу я, хтось їде. Начебто сіно повз нас везуть. Вийди-но, дізнайся!

Вийшов працівник. Зайшов знову і каже:

– Правда, господар. Сіно везуть.

– А не знаєш звідки? Може, з Семеновских луків?

– Не знаю.

– Сходи і довідайся.

Пішов працівник. Знову входить.

– Хазяїн! Точно, з Семеновских лугів.

– А не знаєш, сіно першого або другого укосу?

– Не знаю.

– Так сходи, дізнайся!

Вийшов працівник. Повертається знову.

– Хазяїн! Першого укосу!

– А не знаєш, за чим?

– Не знаю.

– Так сходи, дізнайся.

Сходив. Повернувся і каже:

– Хазяїн! За п’ять рублів.

– А дешевше не віддають?

– Не знаю.

У цей момент входить Іван і каже:

– Хазяїн! Повз везли сіно з Семеновских лугів першого укосу. Просили по 5 рублів. Сторгувалися по 3 рублі за воз. Купувати?

– Купуй!

Потім господар повертається до першого працівнику і говорить:

– Тепер ти зрозумів, чому тобі платять 50 копійок, а Івану 5 рублів?

 

Вартість сукні

Одна дівчина вирішила замовити сукню у відомого кравця, бо шив він красиво і завжди на совість. Правда, вона вважала, що сукні його занадто дорогі. А тому, прийшовши в майстерню, насамперед вирішила домовитися про ціну.

Читати далі…

Немає часу. Притча українською мовою.

Йшов мисливець по лісу і зустрів дроворуба. Зігнувшись, він довго і наполегливо пиляв повалене дерево. З лиця його піт лився, все його тіло було сильно напружене.

Мисливець підійшов ближче, щоб подивитися, чому робота рухається так повільно і з такою колосальною працею.

Читати далі…

 

Притча. Минуле, сьогодення і майбутнє.

Притча. Минуле, сьогодення і майбутнє.

Три мудреця сиділи в тіні великого дерева і насолоджувалися бесідою. Вони
сперечалися про те, що важливіше для людини – минуле, сьогодення або
майбутнє. Один з них сказав:

– Моє минуле робить мене тим, хто я є. Я вмію те, чому я навчився в минулому. Мені подобаються люди, з якими мені раніше було добре, або схожі на них.

– З цим неможливо погодитися, – сказав інший, – людину робить її майбутнє. Не важливо, що я знаю і що вмію зараз, – я буду вчитися тому, що потрібно мені в майбутньому. Мої дії зараз залежать не від того, яким я був, а від того, яким я збираюся стати. Мені подобаються люди, несхожі на тих, кого я знав раніше.

– Ви зовсім випустили з уваги, – втрутився третій, – що минуле і майбутнє існують тільки в наших думках. Минулого вже немає. Майбутнього ще немає, і незалежно від того, згадуєте ви про минуле або мрієте про майбутнє, дієте ви тільки в сьогоденні.

І довго ще сперечалися мудреці, насолоджуючись неспішною бесідою.

Читати найкращі притчі українською мовою

Колесо щастя. Притча українською мовою.

В одному місті, в парку Відпочинку з’явився новий атракціон – “Чарівне Колесо Щастя”. Черга на атракціон вибудовувалася з самого ранку і не зникала до самого вечора. Люди стояли збуджені, нервово тупцювалися на місці, намагаючись дізнатися, що ж там буде. Але ніхто не знав. У черзі не було людей, що прокотилися на колесі.
“О, напевно, щастя таке велике, що його вистачає надовго, якщо люди більше не приходять сюди”, – думали очікуючі. А черга просувалася надзвичайно повільно.

Квитки на атракціон продавав старий. Він був серйозним і мовчазним. На питання:

– Ну, як там, на Колесі Щастя?
Завжди відповідав:

– Кожному – своє.

І цим ще більше розпалював цікавість і бажання скоріше потрапити на атракціон.

А старий, досвідчений роками, побілений сивинами, відривав квиточки і думав: “Дивні люди. Стоять у черзі за щастям, не здогадуючись, що воно може чекати на них за рогом. А що Колесо? Колесо воно і є колесо. За підйомом обов’язково буде спуск. Побував нагорі блаженства страшно опускатися вниз. Адже ніхто не знає, що там його чекає “.

Ось тому в черзі немає тих, хто вже прокотився на Колесі Щастя. І ось тому мудрий старий сам ніколи не сяде на цей атракціон.

Читати найкращі притчі українською мовою

Великі шахи і життя. Притча українською мовою

Два досвідчених і дуже майстерних шахових гравця сіли за дошку з чорно-білими клітинами і розставили на ній   свої війська.
Кожне військо очолював король, у якому  обов’язково знаходився ферзь.
Білі і чорні  війська мали свої фортеці з баштами.
В бойових рядах перебували кіннота, слони  і солдати.
Почалася битва…

Читати далі…

Притча українською мовою. По справедливості

Перська притча

Вовк, лисиця та лев вирішили полювати спільно. Справи пішли у них добре – вони зловили козу, оленя і зайця.

– Діли здобич, – звернувся лев до вовка. – Тільки по справедливості.

– Добре, – погодився вовк. – Козу, я вважаю, треба віддати тобі, зайця – лисиці, а собі я візьму оленя.

Почувши це, лев розгнівався і розірвав вовка на шматки.

– Тепер поділи ти, – сказав він, звертаючись до лисиці. – Тільки по справедливості.

– Із задоволенням, – сказала лисиця. – Нехай коза буде тобі на сніданок, заєць – на обід, а олень – на вечерю.

– Ось це правильно, – сказав лев. – Хто навчив тебе так добре ділити?

– Вовк, що лежить біля тебе розтерзаний, о мій повелителю! – відповіла лисиця.

 

Притча українською. Про навчання

Притча

Притча українською. Про навчання


Одного разу до старої, але дуже шанованої людини прийшов юнак і попросив дозволу займатися у нього.
– Навіщо тобі це? – запитав старець.
– Хочу стати сильним і непереможним.
– Тоді стань ним! Будь добрий з усіма, ввічливий і уважний. Доброта і ввічливість подарують тобі повагу інших. Твій дух стане чистим і добрим, а значить, сильним. Уважність допоможе тобі помічати найтонші зміни. Ти отримаєш можливість знайти вірний шлях, щоб уникнути конфлікту, а значить, виграти поєдинок, не вступаючи до нього. Якщо ж ти навчишся запобігати конфліктам, то станеш непереможним.
– Чому?
– Тому що тобі ні з ким буде битися.
Юнак пішов. Минуло чимало часу, перш ніж хлопець знову прийшов до мудреця.
– Що тобі потрібно? – Запитав старий.
– Я прийшов поцікавитися вашим здоров’ям і дізнатися, чи не потребуєте ви допомоги…
Старий усміхнувся:
– Що ти там хотів? Стати сильним і непереможним?. Добре, я навчу тебе цьому!

Кращі легенди і притчі

Притча. Жодного слова про мене

Притча. Жодного слова про мене

Одного разу в будинок одного далеко не молодого чоловіка постукав бродячий торговець:

– Здрастуйте, я хочу запропонувати вам цю чудову енциклопедію! – Скоромовкою почав він, дістаючи важкий том. – У ній зібрані відомості про все в світі! Вона містить сотні тисяч статей, не має жодної знаменної події у світовій історії і жодної людини, яка залишила в історії слід, не згаданих у цьому чудовому виданні …

Коли він зупинився, щоб набрати повітря і продовжити завчений монолог, старий посміхнувся і сказав:

– Юнак, ти дуже добре говориш. Виразно і швидко. Ти встиг сказати мені дуже багато хороших слів про цю книгу за такий короткий час. Але ти не сказав й одного слова про мене.

Притча. Звичка страждати.

Один молодий чоловік довго і безуспішно залицявся до дівчини. Він довго не міг зізнатися їй у своїх почуттях і зробити пропозицію,тому що боявся її відмови. Зрештою, дівчина, розуміючи його бажання, сама призначила йому побачення.

І ось вони сидять удвох. Не знаючи, що казати, він дістав пачку любовних листів, які писав їй довгий час, але боявся відправити, і почав їх читати. У цих листах він розповідав про свою любов і про те, як він страждає від того, що не з нею, якбоїться її відмови.

Так тривало довго, поки у дівчини вистачало терпіння, але в кінці-кінців вона перервала його:

– Послухай, я ж уже поруч з тобою, а ти все ще не можеш відмовитися від своєї звички страждати!

Падай и підіймайся. Притча українською мовою.

Один учень запитав свого учителя:

Учитель, що б ти сказав, якби дізнався про моє падіння?

Вставай!

А в інший раз?

Знову вставай!

І до коли це буде продовжуватися – все падати та підійматися?

Падай і підіймайся поки живий! Бо ті, хто упав і не піднявся – мертві.

Суфійська притча.

Менеджер і програміст. Притча українською мовою.

Чоловік, що летів на повітряній кулі, виявив, що загубився. Він спустився трохи нижче і помітив на землі жінку. Спустившись ще трохи нижче, він звернувся до неї:

– Вибачте, не могли б ви допомогти? Я домовився з другом зустрітися годину тому, але не знаю, де зараз знаходжуся.

– Ви знаходитесь на повітряній кулі у 30 футах від поверхні Землі, між 40 і 41 градусом північної широти і між 59 і 60 градусом західної довготи відповіла жінка.

– Ви, мабуть, програміст? – посміхнувся чоловік.

– Так, а як ви здогадалися?

– Ви мені дали абсолютно точну відповідь, але я зовсім не уявляю, що робити з цією інформацією, і я все ще не знаю де я. Відверто кажучи, ви мені зовсім нічим не допомогли.

– А ви, напевно, менеджер? – в свою чергу відповіла жінка.

– Так. А ви як здогадались?

– Ви не знаєте, де перебуваєте і куди прямуєте. Піднялися ви туди, завдяки повітрю. Ви дали обіцянку, яку не уявляєте, як виконувати, і очікуєте, що люди, які знаходяться нижче вас, вирішать ваші проблеми. І, нарешті, зараз ви в тому ж самому становищі, в якому перебували до зустрічі зі мною, але чомусь тепер у цьому виявилася винна я.

Читати найкращі притчі українською мовою

Притча. Найкращий продавець

Менеджер запитує:
– Є у вас якийсь досвід роботи продавцем?
Молодий чоловік з готовністю відповідає:
– Звичайно! Там, звідки я приїхав, я працював продавцем!
Менеджеру явно сподобався молодий чоловік:
– Починайте прямо зараз працювати.
Перший робочий день був дуже напруженим, але молодий чоловік впорався.
Після закінчення роботи до нього підійшов менеджер і запитує:
– Ну, і скільки людей у ​​вас сьогодні зробили покупки?
– Один.
– Один? У нас в торговому центрі продавці в середньому обслуговують від 20 до 30 покупок в день!Та-а-ак! І яку суму залишив у нашому центрі обслужений вами покупець?
-102 516 доларів 17 центів.
– Що-о-о? 102 000 516 доларів і 17 центів! Що ж ви йому продали?
– Спочатку я йому продав маленький рибальський гачок, потім середній і після вже найбільший. Потім я продав йому саму модну вудку. Коли йому упаковували ці покупки, я запитав, де він збирається рибалити? Він відповів, що в Фінській затоці. На це я йому сказав, що там без човна не обійтись.
Ми спустилися в відділ човнів і я йому порадив купити двомоторний дизельний човен. Йому він сподобався, але він засумнівався, що його спортивний автомобіль не зможе буксирувати такого човна. Ми пішли в автомобільний відділ, я і тут порадив йому джип Паджеро з причепом. Ось такі покупки зробив сьогодні мій перший клієнт.
Менеджер з квадратними очима стежив за розповіддю свого нового
продавця:
– Ви хочете сказати, що цей покупець прийшов купити рибальський
гачок, а в підсумку купив човен і джип з причепом?
– Ні. Він прийшов купити пачку тампонів для своєї дружини. А я йому сказав, що раз вже вихідні дні все одно полетіли в дупу, так вже краще податися на рибалку …

 

Роздуми про минуле. Притча українською мовою.

Притча від Пауло Коельо

Напередодні Різдва чоловік і дружина оцінювали рік, який наближався до кінця. За обідом у ресторані чоловік став скаржитися на те, що пішов не тим шляхом, по якому, на його думку, він повинен був піти. Дружина пильно дивилася на різдвяну ялинку, що прикрашала ресторан. Чоловік подумав, що вона більше не зацікавлена ​​в розмові, і змінив тему:

– Ну не чудові чи лампочки на ялинці! – Сказав він.

– Так, ти правий, вони – чудові, – відповіла дружина.

– Але якщо ти подивишся пильніше, то побачиш, що серед цих лампочок є декілька, які перегоріли. І ось я думаю, марнувати мені свій час на не працюючі лампочки чи краще радіти величезній кількості вогників, які освітлюють ялинку?

Кращі українські притчі читати…

Притча українською мовою. Врятувати одну зірку

Притча українською мовою. Врятувати одну зірку

Людина йшла берегом і раптом побачив хлопчика, який піднімав щось з піску і кидав у море. Чоловік підійшов ближче і побачив, що хлопчик піднімає з піску морські зірки. Вони оточували його з усіх сторін. Здавалося, на піску – мільйони морських зірок, берег був буквально усіяний ними на багато кілометрів.
– Навіщо ти кидаєш ці морські зірки у воду? – Запитав чоловік, підходячи ближче.
– Якщо вони залишаться на березі до завтрашнього ранку, коли почнеться відлив, то загинув-нут, – відповів хлопчик, не припиняючи свого заняття.
– Але це просто нерозумно! – Закричав чоловік. – Озирнись! Тут мільйони морських зірок, берег просто всіяний ними. Твої спроби нічого не змінять!
Хлопчик підняв наступну морську зірку, на мить задумався, кинув її в море і сказав:
– Ні, мої спроби змінять дуже багато … для цієї зірки.

Той, хто чекає можливості зробити відразу багато хорошого, ні-коли нічого не зробить. Життя складається з дрібниць. Дуже рідко з’являється можливість зробити відразу дуже багато чого.Істинна велич полягає в тому, щоб бути великим у дрібницях.
(Семюель Джонсон, 1709-1784, англійський письменник і мислитель)

Легенда о васильках

Однажды небо упрекнуло ниву в неблагодарности:

– Все, что населяет землю, благодарит меня. Птицы посылают мне пение, цветы – благоухание и цвет, леса – таинственный шепот, и только ты не выражаешь признательности, хотя не кто иной, а именно я наполняю корни злаков дождевой водой и заставляю вызревать колосья.

– Я тебе благодарна, – отвечала нива. – Я украшаю пашню вечно волнующейся зеленью, а осенью покрываю ее золотом. По-другому я не умею выразить своей благодарности. Помоги мне. Подскажи, что сделать и я буду осыпать тебя ласками и говорить о любви.

– Хорошо, – согласилось небо, – если ты не можешь подняться ко мне, так я сойду к тебе.

Мгновенно случилось чудо, среди колосьев выросли великолепные синие цветы, схожие цветом со знойным небом. С тех пор колосья хлебных злаков при каждом дуновении ветерка склоняются к посланцам неба – василькам и шепчут им нежные слова.

Легенды о цветах. Васильки.