Одного разу до Вчителя прийшов подорожній. Він сів за стіл навпроти Вчителя і мовчки дивився, як той читає книгу. Приблизно через годину гість сказав:
— О, Великий Учитель, я йшов багато місяців, щоб зустрітися зтобою тут і поставити одне лише питання: «Що найголовніше, що варто в собі розвивати в першу чергу?»
— Мізки, — відповів Учитель.
— Великий Учитель, чому «мізки»? Що ти маєш на увазі? -Здивувався гість.
— По-перше, не називай мене великим, — сказав Учитель. — А по-друге, якщо б ти думав мізками, а не ногами, не йшов би стільки тижнів. Ти написав би листа.